Мої уроки

Тема: Додавання і віднімання двоцифрових чисел. Знаходження значення виразів із буквеними даними. Розвязування рівнянь. Задачі на знаходження третього доданка.

Мета: Формуваи в учнів навички усного додавання і віднімання двоцифрових чисел; Вдосконалювати вміння знаходити значення виразів з буквеними даними, розв’язувати задачі на знаходження третього доданка, розвивати пам'ять, логічне мислення. Виховувати акуратність, культуру поведінки, любов до природи.

I.    Організація класу.

Первірка готовності до уроку:

-       Ручки? – Є

-       Лінійки? – Є

-       Ну, а зошит маємо? – маєм!

Молодці! Тоді урок, 3-4 починаємо.

-       Діти, сядьте рівненько, візміть в руки ручки, запишемо число та класна робота. А зараз в нас каліграфічна хвилинка. А яку цифру будемо писати ви дізнаєтесь з віршованої задачі.

У живім куточку в школі

Є шість рибок у воді

Ще три рибки дав Микола

Скільки буде риб тоді? (9)

Написання цифри девять. Цифра девять складається з малого овала і великого правого півовала.

-       Сьогодні в нас незвичний урок. Дорогою до школи я зустріла зайчика, який дуже сумував, бо заблукав і не міг потрапити додому. Я запросила його до нашого класу сподіваючись, що ви йому допоможете. Шлях зайчика додому проходитиме через ліс у якому ми зустрінемо різних звірів, які пропонуватимуть різні завдання. За правельні відповіді звірі даруватимуть вам морквинки. А в моркві багато вітамінів і дітям необхідно їсти цей овощ, щоб рости здоровими і розумними.

II. Контроль, корекція і закріплення знань.

1.  Гімнастика розуму – завдання від білочки.

-      На краю галавини росте дуб. У дубі є дупло білочки, а біля дупла на сучку білочка сушить гриби:

15     6      20      4     73    61     38

Розмістіть грибочки в порядку зростання.

2.       Усний рахунок. Гра «Будь уважним» - пропонує їжачок.

67+30        32+2        16+50        43+40        70+30        52-30        79-5         78-20  

Я розв’язав приклади і одержав у відповіді сімдесят чотири. Знайдіть і прочитайте цей приклад.

Розвязав і отримав трицифрове число. Яке воно?

Розвязав і отримав у відповіді шість дес. І стільки одиниць. Число дев’яносто сім, вісім десятків і три одиниці, число яке йде перед числом п’ятдесят девять, однакова кількість десятків і одиниць, число яке слідує після тридцяти трех. Найдіть ці приклади і прочитайте їх.

 Матиматичний диктант.

-  Знати суму чисел 19 і 7.

-   Знати різницю чисел 35 і 8.

-  Число 57 збільшити на 12.

-  Число 62 зменшити на 12.

-  Перший доданок 20, сума 45, запишіть другий доданок.

3.  «Поміркуй» - від лисички.

Робота з підручником. №476. Робота в парах.

4.  Завдання за зразком. №477.

Фізкультхвилинка.

III.   Розвиток математичних умінь.

Створення проблемної ситуації від мудрої сови.

1.  Завдання с числовим виразом. №478.

2.  Розвязання рівнянь по рядах парт. №479. Повторити назви компонент. Дій додавання та віднімання та правила їх знаходження.

3.  Робота над задачею. №480.

Для кращого розуміння змісту задачі складаємо короткий запис.

Будували – 17 хл.

Прикрашали – 5 д.     32 учні

Ліпили -   ? решта

-      Що відомо в задачі?

-      Про що треба дізнатися? Чи можемо одразу дізнатися?

-      Розв’яжемо задачу двома способами.

1 спосіб

1)  17+5=22 (д) – будували містечко і прикрашали фортецю;

2)  32-22=10 (д) – ліпили снігових лицарів.

2 спосіб

1)  32-17=15 (д) – прикрашали фортецю і ліпили лицарів;

2)                15-5=10 (д) – ліпили лицарів.

4.  Задача с логічним навантаженням №482.

-       Намалюйте колесо. Намалюйте дванадцять спиць. Полічіть проміжки. Скільки їх? (12)

Загадка. Яке колесо під час руху не обертається? (запасне)

IV.      Підсумок уроку.

-  Ось і дібрався зайчик до своєї хатинки. Він радіє і дуже дякує вам за те, що допомогли йому подолати всі перешкоди.

-  Чи сподобалась вам подорож  лісом? Як потрібно поводити себе в лісі?

-  Які завдання були найцікавіші?

-  Яке випробування вам найбільше сподобалось?

Як ви думаєте можна наш урок вважати вдалим?

V.Домашнє завдання. Сторінка 84 №483,484

Тема: Золоті зернята поезії Т.Г. Шевченка. Т.Г. Шевченко «Тече вода з-під явора»

Мета: розширити, поглибити знання дітей про життя і творчість Т.Г. Шевченка, вчити висловлювати своє ставлення до прочитаного; розвивати навички виразного читання з використанням відповідної інтонації, темпу, збагачувати словниковий запас учнів, виховувати через образне слово почуття любові до свого народу, до України, рідної мови.

Обладнання: портрет Шевченка, виставка книг, ілюстрації до творів, підручник, малюнки дітей.

Хід уроку

I.                  Організація класу.

-       Подивіться мені в очі. Погляньте один на одного, всміхнемося.

Девізом нашого уроку будуть такі слова:

Щоб багато знати, треба любити читати

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно й гідно працювати.

II.               Актуалізація опорних знань.

1)  Мовленнєва розминка. Дихальні вправи.

-        Де наш пустун – язичок?

Заховався за біленький тинок,

Ліг на бочок і мовчок.

А ми зараз його розбудемо.

Поплямкайте губками.

Поклацайте зубками.

Продзижчіть як комарик.

Дмухніть на кульбабку.

2)  Робота над скоромовкою. (Учні розучують скоромовку і повторяють її)

В чаплі чорні черевички.

Чапля чапа до водички.

3)  Читання деформованого.

Поділіть на слова і прочитайте заголовки творів, що раніше вивчалися. Хто автор цих творів?

Мозковий штурм. Асоціативний кущ.

-       А з чим асоціюється у вашій уяві слово «Т.Г. Шевченко»? Запишіть все, що вам зараз спадає на думку при згадці Т.Г. Шевченка.

III.          Перевірка домашнього завдання.

1)   Читання вірша на пам'ять.

2)   Бесіда.

-        Пригадайте, які твори Шевченка ви вже знаєте?

-        Що ви знаєте про життя цієї людини?

-        Де народився поет?

-        Що перейняв хлопчик від своїх батьків?

-        Що оспівував поет у своїх віршах?

IV.         Повідомлення теми і мети уроку.

-       Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомитися з іншим твором Т.Г. Шевченка «Тече вода…»

Наше завдання: навчити читати правильно, виразно твір поета, використовуючи відповідну інтонацію.

Фізкультхвилинка

-        Пригадаймо, діти, вмить

Як пшениченька шумить

Ш-ш-ш-ш

Як в гайку струмок дзвенить

Дз-дз-дз

Як в садку бджола бринить

Дж-дж-дж

Як шумлять у птаха крила

Ш-ш-ш

І ми трохи пошуміли

Від роботи відпочили

Руки вгору, руки вниз,

На сусіда подивись

Руки вгору, руки в боки,

Пострибай на місці трохи,

Руки ззаду покладемо,

Головою повернемо

Разом присядемо і

За парти сядемо

1.  Читання вірша вчителем.

2.  Опрацювання вірша Шевченка «Тече вода…»

-      Послухайте, як поет описує красу української природи.

-      Яка картинка постає у вашій уяві під час слухання вірша?

-      Кого автор згадує у вірші?

Словникова робота.

Явір – дерево з великим п’ятилопатевим листям, білий клен.

Верболози – високий кущ з довгими блискучими гілками, вузенькими листочками, росте у вологих місцях.

Лози – поширена в народі назва деяких кущових порід верби, а також її зрізані стебла, як матеріал для виготовлення окремих виробів.

Гай – невеликий переважно листяний ліс.

Долина – місцевість, що розташована між горбами, горами або вздовж річки.

Явір                   ловить                       тече

Лози                  зеленіють                   випливає

Осока                хлюпочуться             розмовляє

Читання колонок слів «луною» за вчителем.

Читання «буксиром» у парі.

Читання вірша дітьми мовчазне!

Ланцюгове читання.

-       А тепер я перевірю, чи уважно ви читали вірш. Я буду читати вірш, а ви маєте знайти неточність.

Робота над змістом вірша.

-        За допомогою яких слів поет змальовує калину як живу істоту?

-        Якими якостями автор наділяє калину та явір?

-        Кого автор згадує у вірші?

Опрацювання образних засобів вірша.

-        Що описано в першій строфі?

             Гра «Прочитайте початок»

             … червона калина.

             … та попід горою.

             … поміж осокою.

-        Знайдіть у вірші рими, доберіть свої.

Молодіє – зеленіє,

Горою – осокою,

Випливає – розмовляє,

Ними – своїми.

На мить заплющте очі і куточок природи, щойно почутий, уявіть взимку. Спочатку явір, далі долину, кущ калини, річку, небо. Що постало у вашій уяві. (Явір без листя, річка замерзла, пташки клюють ягоди калини, небо сірого кольору)

V. Підсумок уроку.

-        Наш урок підійшов до завершення.

-        Що вам сподобалось?

-        Із творчості якого поета ви ознайомилися?

-        Що ви запам’ятали про Шевченка?

-        Який із вивчених творів вам сподобався найбільше? Чому?

Тема: Велика буква в назвах, сіл, річок, морів і гір. Пояснювальний диктант.

Мета: Формувати в учнів навички написання з великої букви назви міст, сіл і тд. Розвивати мовлення учнів. Розширювати і збагачувати знання про наш край, вдосконалювати навички письма під диктовку. Виховувати культуру поведінки, любов до своєї батьківщини.

Обладнання: Картки.

Хід уроку

I.    Організація класу.

«Мовна розминка»

Її ми проведемо у вигляді бліц-інтерв’ю (кореспондент).

1.  Скільки в українській мові букв?

2.  Скільки голосних звуків?

3.  Скільки букв для їх позначення?

4.  З чого складається слово?

5.  Слова які називають назву предмета називаються…

6.  До яких слів ставимо питання «хто»?

7.  До яких слів ставимо питання «що»?

8.  Які іменники пишуться з великої букви?

-            Дякую за інтерв’ю.

II. Актуалізація опорних знань.

1.  Каліграфічна хвилинка.

- Виконайте завдання панночки Каліграфії.

- Запишіть великі літери.

а Л А в Б с С к О р П

-       Які слова ми пишемо з великої букви?

-       Запишіть слова, використовуючи ці великі букви.

-       Зачитайте записані слова. Поясніть написання цих слів

2.  Списування із завданням.

Спишіть речення, виправляючи помилки. Поясніть їх.

оленка читає байки леоніда Глібова. у євгена є Пес Памір. Недавно йому подарували Папугу кешу.

3.  Гра «Впізнай слово, яке відповідає на питання що?» (оплесками)

Стіл, парта, лікар, вітерець, вчитель, школа, слон.

4.  Диктант для розумників.

Вчитель називає слова – назви предметів, а учні впізнають хто це?

§          Хутро, переляк, морква – (заєць);

§          Мед, вулик, квітка – (бджола);

§          Голка, яблуко, сплячка – (їжак);

§          Гребінь, курник, команда – (півень).

Яке питання поставимо до них?

III.            Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми.

-           Прочитайте вірш (Вправа 1);

-       З якої букви написані підкреслені слова?

-       Поясніть значення кожного слова

-       Запишіть назву міст і гір України за зразком, користуючись фізичною картою України.

Міста України: Львів, …

Гори України: Карпати, …

-       Як називається головне місто нашої області?

-       Як називається село, в якому ми живемо?

-       Сьогодні ми навчимося писати назви міст, сіл, річок і тд.

IV.       Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1.  Вивчення правила.

-       Зав’яжемо вузлик на пам'ять.

Учні читають і вивчають на пам'ять правило.

-       Назви міст, сіл, річок, морів, гір пишуться з великої букви.

2.  Бесіда.

-       Чи знаєте ви, як називається річка, що протікає через місто Кіровоград?

-       Складіть і запишіть речення в зошит.

Через місто Кіровоград протікає річка Інгул.

Фізкультхвилинка.

А тепер відпочивайте,

Про здоров’я своє дбайте.

Встаньте, діти, посміхніться

Землі нашій поклоніться

За щасливий день вчорашній

І до сонця потягніться

Веретенцем покрутіться

Раз присядьте два присядьте

І за парти тихо сядьте.

3.  Читання листа. (Вправа 3)

-                Сьогодні до вас, другокласників, звертається хлопчик Микола. Він хоче подружитися з вами. Тому залишив у підручнику вам листа. Давайте прочитаємо його.

-                Чи можна за цими даними знайти хлопчика Миколу?

-                Хто із вас хотів би дружити с цим хлопчиком?

V.     Узагальнення і систематизація знань учнів.

1.  Пояснювальний диктант.

Моя бабуся живе у селі Острів. Її звуть Марія. У бабусі є корова Лиска, коза Зірка. Через село протікає річка Калинка. Я люблю бабусине село. (пояснення учнями)

2.  Конкурс знавців рідної мови. (Хто швидше з’єднає слова?)

гори                                         Київ

місто                                        Дніпро

по батькові                              Тарас

ім’я                                          Іванович

річка                                        Карпати    

3.  Диференційне завдання. Самостійна робота.

Записати п’ять іменників з теми «Зима».

VI.           Підсумок уроку.

-  Як ви вважаєте можна наш урок вважати вдалим?

-  Як пишуться назви міст, сіл, річок і гір?

-  Доповніть словосполучення річка…, місто…, село…, гори…, море…

VII.        Домашнє завдання.

-  Вправа на сторінці 84. Вивчити правило

УРОК

УКРАЇНСЬКОГО ЧИТАННЯ

НА ТЕМУ:

 «Шевченківське слово»

Підготувала

вчителька початкових класів

Мар’янівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Овсянникова Лариса Володимирівна

Матеріал уроку. Т.Г. Шевченко „ Реве та стогне Дніпр широкий".

 В. Скомаровський „ Кобзарі".

Мета. Продовжити ознайомлення дітей з ліричними творами Т.Г. Шевченка, розвивати уміння виразно читати, вникаючи у кожне слово, думку поета, відчувати і передавати мелодику шевченківського слова; виховувати любов до історії свого народу, його мови.

Обладнання. Портрет Т.Г. Шевченка, книжкова виставка ( збірки поезій для дітей, де вміщено вірш „ Реве та стогне Дніпр широкий"), фонозапис пісні, картки для розширення поля читання.

Тип уроку. Комбінований.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

а) Бесіда за змістом

-  Як відтворено у вірші весняний сільський вечір в Україні ?

-  Звідки повертаються дівчата ?
-  Хто подає вечерять ?

- Як ви розумієте вислови вечірня зіронька встає; мати хоче научати?

б) Читання напам'ять вірша „ Садок вишневий коло хати"

ІІ. Вправи на розвиток читацьких навичок.

а) Читання вірша з дошки.

Благословенна хай буде година,

І тая хата, і село.

 Що Україні принесло

З великих найбільшого сина...

                                                                          (Б. Лепкий)

- Кого мав на увазі поет ?

- Хто ж такий Т. Шевченко ?

- Чому його називають народним поетом ?

б) Гра „ Співвіднесіть рядки з назвами твору".

- Твори Т. Шевченка люблять усі - і дорослі, і діти. Багато пісень написано на слова поета. Нелегко осягнути багатогранність Шевченкової музи. Тож спинимось на одній сторінці великої творчої спадщини Кобзаря - оспівування природи рідного краю, символів України - калини, верби, тополі.

- Пригадайте і співвіднесіть рядки з віршів Шевченка, які ми вивчали, з назвами творів.

1. «Тече вода із-за гаю»           «...Вийшла з хати веселая, сміючись, мати....»

2. «І досі сниться...»                  «… Співають ідучи дівчата, а матері    

                                                       вечерять ждуть..."

3. « Світає...»                   «...Хлюпочуться качаточка поміж осокою...»

4. « Садок вишневий коло хати...»   «...Між ярами над ставами ... "

в) Гра „ Що зайве ?"

- Прочитайте і визначте, який рядок зайвий.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Реве та стогне Дніпр широкий,

Верби зеленіють.

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

-        Відкриємо „Кобзар". Перші слова:

           Реве та стогне Дніпр широкий

-        Який це яскравий, символічний образ могутньої ріки - долі українського народу. Яким треба бути генієм, щоб одразу в першому рядку сягнути такої вершини художнього мислення. І це в 23 роки!

VI. Опрацювання вірша Т.Г. Шевченка „ Реве та стогне Дніпр 

       широкий".

а) Слухання фонозапису пісні „ Реве та стогне Дніпр широкий".

- Які картини малює ваша уява ?

- Як звучала музика ?

б) Вправи на розвиток швидкості читання.
 ☺ Читання „ буксиром" за учнем.

 ☺ Вибіркове читання.

-Прочитайте, які рослини і які живі істоти згадуються у вірші.

- Прочитайте, що із зображеного у вірші ви могли б сприйняти зором, а що - відчути слухом

 ☺ Гра „Знайди рими".

Завива (підійма), пору (морі), гомонів (скрипів), виглядав {потоптав).

в) Виразне читання вірша.

- Як потрібно читати першу строфу, щоб передати інтонацією і темпом бурю на Дніпрі ?

- Як передати неспокій у природі, що описується у другій строфі ?

- Яка інтонація і темп підходять для читання останньої строфи ?

г) Розгадування кросворда

 1. Що робив ясен?

2. Яка річка описана у вірші ?

3. Яке ще дерево згадується у творі?

4. Доповніть рядок: „Сердитий вітер..."

5. Де перекликалися сичі ?

6. Із чого виглядав „ блідний місяць "

- Що прочитали по вертикалі ? (Кобзар)

- Так називає народ Т. Шевченка. І не тільки тому, що він написав книгу „Кобзар".

д) Етимологічна хвилинка.

         Кобза - слово тюркського походження , означає струнно-щипковий музичний інструмент.

         Кобзарями називали українці співців, народних поетів, які ходили селами і містами, складали і виконували народні пісні і думи. Свій спів супроводжували грою на кобзі чи бандурі (кобза - кобзар - Кобзар). Раніше кобзарів було багато. Зараз кобзарство відновлюється: у Стрітівці Київської області відкрито школу.

         Т.Г. Шевченка називають Кобзарем, Тому що він виповів українському народові його життя.

V. Опрацювання вірша В. Скомаровського „ Кобзарі"

- Прочитайте мовчки вірш Вадима Скомаровського „ Кобзарі" і скажіть, де відбувається описувана подія.

- Прочитайте вірш вголос „ ланцюжком".

- Хто були ці кобзарі ? Хто слухав пісні кобзарів?

- Як ви думаєте, про що могли співати кобзарі ?

- Які вирази вжиті в переносному значенні? Що автор хотів ними висловити?

- На яких словах треба зробити логічні наголоси ? З якою силою голосу треба читати ? Чому ? У якому темпі?

- Прочитайте вірш виразно.

VI. Підсумок уроку.

VII. Домашнє завдання.

Вивчити напам'ять вірш „ Реве та стогне Дніпр широкий".